ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"

Мета курсу – дати базові знання майбутнім керівникам освітніх закладів про освітні організації та оптимальне управління ними.
Завдання: набуття магістрантами знань із теорії та практики освітнього менеджменту; отримання уявлень про освітні організації та процес управління ними; усвідомлення сутності стратегічного та оперативного управління освітніми організаціями.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні управлінські функції та засади їхньої реалізації в умовах освітніх організацій; специфіку фінансового та інноваційного менеджменту в освітніх організаціях; управління колективами освітніх організацій, мотивацію діяльності їхніх працівників; специфіку управління конфліктами і стресами у них; сутність діяльності освітнього менеджера;
вміти: визначати та аналізувати внутрішнє і зовнішнє середовище закладу освіти, їхній вплив на ефективність його діяльності.

Мета викладання дисципліни: – формування необхідних знань, умінь і навичок для використання в професійній діяльності фахівця з фізичного виховання з метою одержання нової інформації, пошуку нових шляхів вирішення суттєвих проблем, визначення нових засобів покращення ефективності занять фізичними вправами для оволодіння спеціальними знаннями в галузі фізичного виховання і спорту.

Ознайомлення студентів факультету фізичного виховання з історією розвитку олімпійського руху, його ідеалами та принципами, місцем в системі явищ сучасного громадського життя, організаційно-правовими і економічними основами олімпійського спорту.

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з багатьма досягненнями української культури, її історичними формами та етапами. Цей курс сприятиме здобуттю необхідних для сучасного фахівця загальнокультурних знань, забезпечить орієнтацію в культурному просторі, сформує гуманістичний світогляд і сприятиме розумінню його місця в культурі, її розвитку і захисту. Цей курс сприятиме здобуттю необхідних для сучасного фахівця загальнокультурних знань, забезпечить орієнтацію в культурному просторі, сформує гуманістичний світогляд і сприятиме розумінню його місця в культурі, її розвитку і захисту.

Мета курсу практичної граматики англійської мови є ознайомлення студентів із основними принципами синтаксичної організації англійської мови, формування в них умінь і навичок правильного вживання граматичних форм, синтаксичних конструкцій, необхідних як для спілкування в різноманітних комунікативних ситуаціях, так і для використання їх у писемному мовленні. Значна увага приділяється розвитку здібностей студентів щодо використання граматичних структур для досягнення різних комунікативних цілей.
В п’ятому семестрі розглядається синтаксична будова простого та складного речень, усвідомлення якої є неможливим без наявності певного обсягу знань основних граматичних явищ, а саме: специфіка та особливості вживання частин мови, їх види, часові форми дієслова, тощо. Їх самостійне своєчасне повторення студентами сприятиме швидкому та якісному оволодінню знаннями з синтаксису англійської мови та подальшому розвитку уяви про мову як систему.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
− специфіку порядку слів у англійському реченні;
− семантичні та структурні класифікації речень;
− члени англійського речення;
− синтаксичну будову простого та складного речень;
− особливості складносурядного та складнопідрядного речень;
− специфіку сурядного та підрядного зв’язку; види підрядних частин речення;
− традиційний аналіз речення за членами речення.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:
− правильно вживати граматичні форми, синтаксичні конструкції;
− будувати складні речення;

Метою вивчення дисципліни: формування знань про інформаційні технології в перекладі.
Завдання курсу: набути теоретичні та практичні навички в роботі з сучасними системами автоматизованого перекладу, електронними словниками, системами конвертації друкованих документів в електронну форму.

Мета вивчення дисципліни «Методологія наукових досліджень» – формування знань з методології, теорії методу і процесу, методичного забезпечення науково-дослідної діяльності на студентському рівні.
Завдання курсу – теоретична підготовка з питань сутності понять і категорій методологій наукових досліджень; організації процесу наукового дослідження; застосування теоретичних та емпіричних методів дослідження; методик дослідження, їх змісту і принципів розробки; розробки етапів та форм процесу наукового дослідження; організації науково-дослідної роботи бакалаврів; специфіки наукового пізнання; змісту та структури процесу наукового дослідження; оформлення результатів наукових досліджень та впровадження їх у практику; визначення економічної ефективності наукових досліджень.
Необхідним елементом успішного засвоєння навчальної дисципліни є самостійна робота студентів під керівництвом викладачів, а також самостійна робота з законодавчими і нормативними актами, спеціальною інформаційно-аналітичною та методичною літературою, виконання індивідуальних практичних завдань. З метою активізації та інтенсифікації роботи студентів при вивченні навчальної дисципліни вирішуються завдання, використовуються практичні ситуації, здійснюється тестовий контроль, виконується самостійна робота.

В умовах економічної нестабільності, яка характерна для ринкового середовища, постійно виникає потреба у швидкому прийнятті науково обґрунтованих рішень щодо підвищення результативної діяльності суб’єктів господарювання. У даному контексті вагомим чинником формування базису таких рішень є серйозна фахова підготовка спеціалістів та керівників підприємств з урахуванням сучасної практики господарювання.

Курс «Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків» є нормативною навчальною дис­ципліною для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму «Економіка».

Мета вивчення дисципліни — ознайомити студентів із технологією прийняття рішень, основами сучасної економічної ризикології та на основі набутої систематизованої інформації сформувати комплексну систему знань і практичних навичок щодо обґрунтування господарських рішень із різним ступенем невизначеності та ризику.

Головні завдання курсу:

— усвідомити, що економічні процеси зазнають впливу некеро­ваних чинників та відбуваються в умовах невизначеності, конфліктності, принципової неможливості здійснення точних економічних прогнозів, необхідних для прийняття економічних рішень;

— засвоїти основні принципи обґрунтування різних видів господарських рішень, методичні підходи щодо аналізу ризиків та управління ними;

— оволодіти навичками самостійно здійснювати аналіз, ідентифікацію й оцінку ризику, використовуючи комп’ютерну техніку та програмно-математичні комплекси.

Предмет дисципліни: наукові концепції, відповідні підходи та інструментарій з ризикології, методологія щодо розробки та прийняття раціональних господарських рішень.

Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків — підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям та реаль­ним обмеженням. В умовах динамічного середовища прийняття господарських рішень має відбуватися за умови попередньої оцінки можливої ситуації та вибору найкращого альтернативного варіанту. Теоретично існує чотири типи ситуацій, у яких необхідно проводити аналіз і приймати господарські рішення: в умовах визначеності, ризику, невизначеності та конфлікту. Більшість господарських рішень приймається в умовах ризику, що зумовлено рядом чинників — відсутністю повної та достовірної інформації, наявністю протиборчих тенденцій на ринку, елементів випадку тощо. Тому проблема оцінки й врахування ризику набуває самостійного теоретичного та прикладного значення як важлива складова теорії і практики обґрунтування господарських рішень.

У робочій навчальній програмі автором здійснено спробу узагальнити технологію процесу розробки, прийняття та економічного обґрунтування господарських рішень за умов невизначеності, ризику та конфліктності.

Робочою навчальною програмою передбачено розгляд таких питань:

— сутнісна характеристика господарських рішень;

— особливості прийняття рішень господарської діяльності;

— методичні основи розробки та обгрунтування господарських рішень;

— невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності;

Для вивчення дисципліни необхідні базові знання з курсів теорії ймовірностей і математичної статистики, а також економіки, фінансового аналізу, менеджменту.

Матеріал кожного розділу насичено необхідними теоретичними відомостями, а також уміщено приклади розв’язання типових задач. У кінці робочої програми подано словник використаних понять і список літератури, потрібної для поглибленого вивчення розглянутих питань.

Робочу навчальну програму призначено для студентів економічних спеціальностей вузів. Може бути корисним також економістам широкого профілю, менеджерам і всім, хто цікавиться проблемами ризику та прийняття ефективних господарських рішень.

Метою курсу є: ознайомлення студентів із технологією прийняття рішень, з основами сучасної економічної ризикології та на основі набутої систематизованої інформації сформувати у студентів комплексну систему знань та практичні навички щодо обґрунтування господарських рішень із різним ступенем невизначеності та ризику.

Вся історія розвитку людського суспільства була тісно пов’язана з удосконаленням мистецтва виконання зображень. Але завжди слід пам’ятати, що поява креслень обумовлена потребами практичної діяльності людини.
Життя сучасної людини насичене найрізноманітнішими графічними зображеннями: рисунками, кресленнями, схемами, планами, картами, графіками, діаграмами тощо. В цих умовах словесна – форма передачі і збереження інформації втратила свою універсальність, адже вона однаково зрозуміла всім людям, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють.
Серед інших графічних зображень креслення посідають особливе місце. За кресленнями на виробництві виготовляють різні предмети. За кресленнями можна з’ясувати будову виробу і взаємодію його частин. За кресленнями зводять житлові будинки, будують греблі, шахти, електростанції і.т.д. Важко уявити ті галузі практичної діяльності людини, де б не знаходили застосування креслення.